Пропонуємо для роздумів допис о. Луки Михайловича про те, наскільки важливо пильнувати за чистотою своїх думок.
Цей світ є добрий, у ньому є багато добра і добрих людей! Цю істину ісповідую, як особисте credo! Це може бути не надто очевидним для багатьох людей, які зустрічаються з досвідом зла у житті, що завдає їм болю і смутку! А найгірше, воно може схиляти їх до переконання, що зло є ніби всеохопним, що її оточують лише підступні люди! Тоді особа починає бачити все довкола себе лише у темних тонах і зазвичай зовсім не усвідомлює, що сама себе інфікує злом!
Цей не одразу примітний процес починається з малого потоку думок, які поступово підтоплюють розум! Коли злий помисел стукається до серця і віднаходить наше внутрішнє «так», то починає вити зручне гніздо. У такому випадку починаємо вважати так, як нам нав’язали ззовні злі помисли, аби зробити з нашого розуму зручний аеродром! Більше того, нерідко з плином часу людина може себе повністю ідентифікувати з ними, будучи певною, що це вона так вважає, не усвідомлюючи присутності реального ляльковода!
Помічаючи фрагменти зла в людях – це ще не причина вважати, що вони цілковито злі. Так, можливо через ураження злом вони проявили себе не з кращого боку, але це ще не означає, що вони є суцільним втіленням зла. Бо саме такий підхід нам нав’язує помисел і ми настільки стаємо полонені ним, що й слухати не хочемо, що це не зовсім так! Здебільшого такі міркування походять від категоричності емоційних суджень! У них і на грам немає раціонального зерна! Якщо перепустити все це через фільтри здорового глузду, то ми дуже ясно побачимо, що те, як ми бачимо ситуацію є щойно одним фрагментом особи, яку ми оцінюємо негативно, але це ще не вся людина! У ній є теж інші грані – світлі і благородні! Лише такий хід думок дозволить нам остаточно не потонути під хвилями злих думок!
Вибираючи таке наставлення до ситуацій і осіб, ми немов проявляємо глибоку віру в людину! Я вірю, що ти, друже, набагато кращий ніж є зараз, що зло у твоєму житті щойно прикре непорозуміння! Я вірю в це, бо переконаний, що Бог саме так і таким бачить тебе!
У пригоді нам може стати короткий фрагмент молитви святого Йоана Золотоустого, яку можна часто повторювати серцем і устами:
«Господи, даруй мені помисел благий…даруй мені корінь добра у серце моє…», вибираючи добро, як принциповий напрямок руху в житті!
